< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Анатомо-фізіологічні особливості системи крові

Етапи кровотворення у внутрішньоутробний період:

  • • 3-6-й тиждень – кровотворення в жовтковому мішку (утворення примітивних еритробластів);
  • • 6-й тиждень – 5-й місяць – печінкове кровотворення (утворення еритроїдних клітин, нейтрофілів, мегакаріоцитів) з поступовим згасанням наприкінці внутрішньоутробного періоду;
  • • 12-й тиждень – 5-й місяць – печінково-селезінкове кровотворення (у селезінці утворюються лімфоцити та моноцити);
  • • з 4-го місяця починається кістковомозкове кровотворення, яке до кінця внутрішньоутробного періоду і протягом усього життя стає основним.

Особливості кровотворення в дітей різного віку:

  • • у новонародженого гемопоез здійснюється в червоному кістковому мозку всіх кісток;
  • • після 4-річного віку червоний кістковий мозок поступово перетворюється на жовтий;
  • • у віці 12-15 років кровотворення зберігається тільки в кістковому мозку плоских кісток, ребер, тілах хребців, проксимальних кінцях плеча, передпліччя, стегнової кістки;
  • • у дітей раннього віку відзначається функціональна лабільність кровотворної системи і лише під впливом несприятливих факторів можливе повернення до ембріонального типу кровотворення з появою в кістковому мозку мієлоїдної та лімфоїдної метаплазії.

Особливості основних показників крові в дітей різного віку (додаток 21):

  • • кількість крові відносно маси тіла у дітей більша, ніж у дорослих:
    • – у новонароджених цей показник становить у середньому 15 %;
    • – удітей 1-го року життя – 11 %;
    • – у дорослих – 7 %;
  • • у новонароджених в'язкість крові вища, ніж у дорослих, але протягом 1-го тижня життя вона досягає величин дорослої людини;
  • • швидкість осідання еритроцитів у новонароджених мала (0-2 мм/год), з віком вона збільшується (у дітей грудного віку – 2-4 мм/год, старшого віку – 4-10 мм/год, до 14-річного віку досягаючи нормальних показників дорослого 14 мм/год);
  • • гематокриту новонародженого вищий (55 %), ніжу дорослих (40-45 %):
    • – у дітей грудного віку 35 %;
    • – з 15-річного віку досягає показників дорослих;
  • • периферична кров новонароджених характеризується підвищеною кількістю еритроцитів і гемоглобіну:
  • – у перші 2 дні життя кількість еритроцитів становить 5-7×1012/л, рівень гемоглобіну досягає 180-210 г/л;
  • – з 2-го дня життя і до 6-місячного віку рівень гемоглобіну знижується (120–125 г/л), потім починає поступово підвищуватися і у віці 15 років становить 130-140 г/л. Нижня межа цього показника для дітей віком до 5 років -110 г/л, старше ніж 5 років – 120 г/л;
  • – у дітей перших місяців життя переважає HbF (70 %), НbА (30 %);
  • – для еритроцитів новонародженого характерні гіперхромія, пойкіло- і анізоцитоз, наявність нормоцитів, еритробластів;
  • – кількість ретикулоцитів збільшена (до 40 %о), у грудному віці – 5- 10 ‰, після 1 року життя – до 5 ‰;
  • – на момент народження в дітей спостерігається фізіологічний лейкоцитоз (до 30×109/л), потім кількість лейкоцитів зменшується і до 2- річного віку становить 8-9×109/л;
  • – у новонародженого в крові відзначається 60-65 % нейтрофілів і 25-30 % лімфоцитів;
  • – з 2-го дня життя кількість нейтрофілів зменшується, а лімфоцитів збільшується;
  • – на 5-6-й день відбувається перший перехрест – кількість нейтрофілів і лімфоцитів стає однаковою, надалі кількість лімфоцитів збільшується до 60-65 %, згодом настає поступове зниження кількості лімфоцитів і підвищення нейтрофілів до 5-6 років, коли відбувається другий перехрест, після чого лейкоцитарна формула поступово наближається до формули дорослих;
  • • кількість тромбоцитів у дітей не залежить від віку і статі й дорівнює 150–400× 109/л;
  • • майже всі фактори згортання мають знижену активність порівняно з факторами згортання у дорослих (зниження активності – явище фізіологічне, що запобігає тромбозам у новонароджених, до кінця 1-го року життя показники згортальної та антизгортальної систем наближаються до показників дорослих (додаток 22);
  • • забезпеченість залізом у дітей коливається в межах, наближених до дорослих (додаток 23);
  • • особливості мієлограми в дітей різного віку (мієлограма):
  • – співвідношення елементів білої та червоної крові (мієлоеритробластний коефіцієнт) встановлюється в дітей на постійному рівні (3:1) ще в грудному віці;
  • – зменшення клітин еритроідного ряду спостерігається при гіпо- та апластичних анеміях, а їх підвищення характеризує високу регенеративну здатність та зустрічається при постгеморагічних і гемолітичних анеміях;
  • – збільшення клітин мієлобластного ростка є ознакою лейкозу. Основною відмінністю кісткового мозку дітей перших 3 років життя є більша кількість лімфоцитів – 10-18%, після 3 років життя – 2-8 %;
  • – у морфофункціональній картині кісткового мозку в здорових дітей та дорослих значних відмінностей немає.

Семіотика порушень системи крові:

  • • анемія – це стан, для якого характерне зменшення вмісту гемоглобіну і кількості еритроцитів в одиниці об'єму крові. Анемії поділяють на:
    • – постгеморагічні;
    • – анемії внаслідок порушеного кровотворення (залізодефіцитні, протеїнодефіцитні та В12-фолієводефіцитні анемії);
    • – гемолітичні анемії;
  • • гемолітичний синдром – це прояв групи захворювань, загальною ознакою яких є посилений гемоліз еритроцитів, що призводить, з одного боку, до анемії і підвищеного утворення продуктів розпаду еритроцитів, а з іншого – до посиленого еритропоезу як компенсаторної реакції на анемію, що виникла:
  • – гемолітична хвороба новонароджених;
  • – спадкова гемолітична анемія Мінковського-Шоффара;
  • – отруєння гемолітичними хімічними речовинами тощо;
  • • геморагічний синдром (геморагічні діатези) – це клінічний прояв схильності організму до багаторазових кровотеч і крововиливів як під впливом незначного травмування, так і спонтанно:
    • – коагулопатії (наприклад, гемофілія);
    • – тромбоцитопатії (хвороба Верльгофа);
    • – вазопатії (хвороба Шенляйна-Геноха);
  • • проліферативний синдром:
  • – при гострому лейкозі відбувається патологічна проліферація і затримка розвитку малодиференційованих, молодих клітин, які утворюють масу пухлинних клітин;
  • – при хронічому лейкозі відбувається посилена проліферація незрілих стадій і зберігання їх диференціювання до зрілих клітинних елементів, також відзначається збільшення печінки, селезінки та лімфатичних вузлів за рахунок пухлинної проліферації.

Типи кровоточивості при геморагічному синдромі:

  • • гематомний тип – поширені крововиливи в:
    • – підшкірну жирову клітковину;
    • – під апоневрози;
    • – у м'язи;
    • – суглоби з розвитком деформуючих артрозів, контрактур;
    • – профузні пізні (кілька годин після травми) посттравматичні, післяопераційні кровотечі;
    • – властивий для гемофілії А і В (дефіцит VIII і IX факторів згортання крові);
  • • мікроциркуляторний тип – петехії, екхімози на шкірі та слизових оболонках, спонтанні кровотечі:
  • – гематоми виникають рідко;
  • – опорно-руховий апарат не страждає;
  • – небезпечними є крововиливи у головний мозок;
  • – спостерігається при тромбоцитопеніях, тромбоцитопатіях, гіпофібриногенеміях, дефіциті 11, V і X факторів;
  • • мікроциркуляторно-гематомний тип характеризується поєднанням двох вищеперерахованих форм, але з деякими особливостями:
    • – крововиливи відбуваються переважно у підшкірну жирову клітковину (у суглоби трапляються рідко);
    • – спостерігається при синдромі дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, перебільшенні дози антикоагулянтів, при хворобі Віллебранда;
  • • васкулітно-пурпурний тип характеризується:
  • – наявністю симетрично розташованих папул, пухирців, уртикаріїв переважно на кінцівках;
  • – можливістю виникнення абдомінальних кризів, гематурії;
  • – спостерігається при геморагічному васкуліті;
  • • ангіоматозний тип характеризується:
  • – носовими та кишковими кровотечами з ділянок ангіоматозно змінених судин;
  • – відсутні посттравматичні крововиливи в шкіру, підшкірну жирову клітковину та органи;
  • – відзначається при хворобі Рандю-Ослера.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >