Гострі кишкові інфекції, викликані умовно-патогенною флорою
Етіологія:
- • представники роду Proteus: Р. vulgaris, Р. mirabilis, Р. morganii, Р. retgeri, Р. inconstans;
- • представники роду Klebsiella: К. pneumoniae, К. ozaennae, К. rhmoscleromatis;
- • представники роду Campylobacter: С. intestinalis, C. jejuni;
- • представник роду Pseudomonas: Р. aeruginosa;
- • представники роду Bacillis: В. cereus, В. subtilis, В. pumilis, В. licheniformis.
Діагностичні критерії Протеоз:
- • інкубаційний період – до 2 діб;
- • гострий початок хвороби, тривалість захворювання – 10-14 діб;
- • інтоксикаційний синдром;
- • ураження шлунково-кишкового тракту (гастроентерит, ентерит, рідко – ентероколіт):
- – водянисті жовто-зелені неперетравлені випорожнення, 5-10 разів за добу;
- – метеоризм;
- – біль у животі;
- – гепато-, спленомегалія (у 30-50 %);
- • розвиток ексимозу в дітей раннього віку;
- • токсичне ураження ЦНС, серцево-судинної системи, нирок, органів дихання.
Клебсієльоз:
- • гострий початок;
- • інтоксикаційний синдром;
- • ураження шлунково-кишкового тракту (ентероколіт, гастроентероколіт, рідко – ентерит), часто – тяжкий перебіг:
- – випорожнення водянисті, жовто-зелені, у великій кількості, із домішками слизу, крові;
- – нападоподібний біль у животі;
- – блювання;
- • розвиток токсикозу з ексикозом;
- • часто комбіновані форми з ураженням легень (пневмонії).
Кампілобактеріоз:
- • інкубаційний період – 2-І 1 діб;
- • інтоксикаційний синдром;
- • ураження шлунково-кишкового тракту (частіше гастроентерит, ентероколіт):
- – інтенсивні болі навколо пупка, у правій здухвинній ділянці;
- – блювання, часто повторне;
- – діарея (випорожнення водянисті, з домішками жовчі, слизу, крові);
- • скарлатиноподібна, короподібна екзантема (непостійна ознака);
- • переважає легкий, середньотяжкий перебіг;
- • рідко розвивається ексикоз.
Інфекція, викликана Р. aeruginosa (синьогнійна інфекція):
- • маловиражений інтоксикаційний синдром;
- • ураження шлунково-кишкового тракту (ентероколіт):
- – випорожнення рідкі, зелені, із домішками гною, слизу, нерідко – прожилків крові;
- – бурчання за ходом кишок;
- – у дітей старшого віку перебіг часто буває у формі харчової токсиюінфекції;
- • поступовий розвиток токсикозу з ексикозом;
- • глибокі порушення біоценозу кишок.
Інфекція, викликана В. cereus:
- • інкубаційний період -1-16 год;
- • інтоксикаційний синдром не виражений;
- • ураження шлунково-кишкового тракту (гастроентерит):
- – багаторазове блювання;
- – болі в животі;
- – водянисті випорожнення через 2-3 год від початку захворювання;
- – болючі позиви на дефекацію;
- • короткочасність захворювання (до 2 діб).
Результати додаткових досліджень:
- • загальний аналіз крові: лейкоцитоз, нейтрофіпьоз зі зсувом вліво, лейкопенія, лімфоцитоз, збільшення ШОЕ;
- • біохімічний аналіз крові: підвищений, нормальний чи знижений вміст електролітів;
- • копрограма: запальні зміни, порушення леретравлювальної здатності кишок;
- • бактеріологічне дослідження калу: виділення збудників різних видів;
- • серологічні реакції: РПГА із бактеріальними діагностикумами, наростання титру.
Ротавірусна інфекція
Ротавірусна інфекція – гостре заразне захворювання людини і тварин, що викликається ротавірусами, передається фекально-ораль- ним механізмом, характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту за типом гастроентериту.
Діагностичні критерії
- • Інкубаційний період – 1–4 доби.
- • DVF-синдром (diarrea, vomiting, febris):
- – діарея (гастроентерит, ентероколіт) протягом 3-6 діб;
- – блювання (передує чи з'являється разом із діареєю) протягом 1- 3 діб;
- – гарячка (помірна) – 2-4 доби.
Особливості ротавірусної інфекції у новонароджених:
- – часте внутрішньолікарняне зараження;
- – гострий початок з відмовою від грудей, блюванням, проносом, розвитком вираженого ексикозу 1І-Ш ст.;
- – можливий поступовий початок із наростанням ступеня зневоднення;
- – часто – летальний кінець.
Результати додаткових досліджень:
- – загальний аналіз крові: лейкопенія, лімфоцитоз, збільшення ШОЕ;
- – біохімічний аналіз крові: підвищений, нормальний чи знижений вміст електролітів;
- – копрограма: порушення перетравлювальної здатності кишок;
- – вірусологічне дослідження: виділення ротавірусів із випорожнень;
- – серологічні реакції: PH, РЗК, РГГА, наростання титру антитіл у динаміці.